Історія ЗНО і НМТ по роках. Час на математику скоротився втричі, а твір з української зник

Андрій Стулішенко, викладач математики, засновник Math Corporation.

Перше державне ЗНО провели в 2006 році для охочих, і пройшли його 41 818 випускників. З 2008-го ЗНО стало обов'язковим для вступників до університетів, у 2015-му бар'єр у 124 бали замінили порогом, нижче якого ставлять «не склав», а в 2022 році через повномасштабну війну ЗНО поступилося місцем національному мультипредметному тесту. Тепер на НМТ складають чотири предмети за один день, а правил на 2027 рік ще не затверджено.

Ще у 2020 році математику на ЗНО писали 180 хвилин, а на НМТ на неї дають 60. З тесту з української зник твір (власне висловлення), який перевіряли ще на першому ЗНО. Найбільше учасників зареєструвалося не в останні роки і не в пандемію, а в 2008-му, коли ЗНО вперше стало обов'язковим. Їх було 512 591, і відтоді цього рекорду не побито.

На графіку 2006, 2007 і 2019 роки показано за кількістю тих, хто пройшов тестування, а 2022-й за кількістю тих, хто отримав результати. Решта стовпчиків показує зареєстрованих учасників.

Звідки взялося незалежне тестування

Ідея з'явилася не в міністерстві. У 1999 році Міжнародний фонд «Відродження» з ініціативи чотирьох провідних університетів запустив проєкт «Незалежне тестування», і в офіційному звіті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) його початковою метою прямо названо подолання корупції під час вступної кампанії. Доти кожен університет приймав власні вступні іспити.

Перше пілотне тестування у 2003 році пройшов 3 121 випускник із 670 шкіл. Складали математику та історію, і за бажанням учня результат могли зарахувати як державну підсумкову атестацію. У 2004-му учасників було 4 485 у Києві, Донецьку, Львові, Харкові та Одесі, а до математики й історії додалися українська мова та основи економіки. Результати як вступні випробування зарахували у 31 вищому навчальному закладі.

Юридично систему заклала постанова Кабінету Міністрів № 1095 від 25 серпня 2004 року, ухвалена, як сказано в ній, для рівного доступу громадян до вищої освіти. Улітку 2005-го указ президента вимагав перейти на незалежне оцінювання вже протягом 2005 і 2006 років, але уряд розтягнув графік. Постанова № 1312 від 31 грудня 2005 року відвела 2006 рік на випробування технологій, а 2007 і 2008 роки на запровадження. Тоді ж з'явився і сам УЦОЯО, який проводить тестування досі.

Перші добровольці 2006 і 2007 років

У 2006 році ЗНО вперше фінансувала держава, і участь була добровільною. Сертифікат можна було подати до університету замість вступного іспиту. Складали українську мову, математику та історію, причому історія України і всесвітня історія XX і початку XXI століть ішли одним тестом.

Математика тривала 135 хвилин і мала 38 завдань. Двадцять із них були з вибором відповіді, шістнадцять з короткою відповіддю, а два останні вимагали повного розв'язання на окремому бланку. Тест з української перевіряв лише мову, без літератури. Крім 53 тестових завдань, учасники писали твір про відповідальність обсягом від 150 до 200 слів, а текст, коротший за 100 слів, не перевіряли.

У 2007 році тестування пройшли понад 116 тисяч випускників з усіх регіонів, тобто 26 % від їхньої загальної кількості. У Києві, на Харківщині та Львівщині охоплення становило від 64 до 94 %. Близько 40 тисяч людей того року стали студентами за сертифікатами. У тесті з математики лишилося 38 завдань, але задач з повним розв'язанням стало три, і остання коштувала 6 балів.

Твір з української того року був про покликання, обсягом від 200 до 250 слів. Його оцінювали окремо за зміст, за орфографію з пунктуацією і за лексику, граматику та стиль, до 12 балів за кожен із критеріїв. В архіві Львівського регіонального центру за 2007 рік є ще тести з фізики й хімії, але офіційного переліку предметів того року я не знайшов.

2008 рік зробив ЗНО обов'язковим

Умови прийому на 2008 рік, затверджені наказом МОН у грудні 2007-го, вимагали сертифікат від усіх вступників. Серед цілей звіт УЦОЯО називає рівний доступ до освіти і «попередження проявів хабарництва». Кожен міг скласти до трьох тестів, українську мову і літературу обов'язково, решту на вибір.

Кількість зареєстрованих сягнула 512 591, а за дві сесії провели 1 009 731 тестування. Предметів стало одинадцять. До української, математики та історії України додалися всесвітня історія, світова література, біологія, фізика, хімія, географія, основи економіки й основи правознавства. Результати подавали за шкалою від 100 до 200 балів, і для вступу потрібно було щонайменше 124 бали з предмета, а ця межа протрималася до 2014 року включно.

Математику писали 180 хвилин, у тесті було 36 завдань, з них 25 з вибором відповіді, 8 з короткою відповіддю і 3 з повним обґрунтуванням. Серед останніх були кут у піраміді, система нерівностей і дослідження функції з параметром. З 2008 по 2021 рік тест з української перевіряв і мову, і літературу. За словами тодішнього директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, менше 124 балів з математики набрали близько 5 % учасників, з української близько 9 %.

Перший масовий рік минув не без труднощів. У березні 2008-го президент окремим указом доручив уряду розв'язати проблемні питання запровадження ЗНО, від екзаменаційних центрів до перевезення учасників. Атестацією результат ЗНО того року ставав лише за бажанням випускника.

Іноземні мови й атестація у 2009-му

У 2009 році результати ЗНО для випускників обов'язково зараховували ще й як державну підсумкову атестацію, з оцінкою за 12-бальною шкалою. Українську мову й літературу складали всі вступники, а загалом дозволялося скласти до п'яти предметів.

У переліку вперше з'явилися іноземні мови (англійська, німецька, французька та іспанська), а світову літературу, всесвітню історію, основи економіки й правознавства прибрали. Зареєструвалася 461 981 людина, українську складали 434 944, математику 235 496. В англійській того року були читання і письмо, але ще без аудіювання.

Умови прийому вимагали щонайменше 124 бали з кожного предмета, а університети могли підняти планку для профільних. Математика складалася з 33 завдань, 20 з вибором відповіді й 13 відкритих, і частину з них треба було розв'язати повністю. Пробне ЗНО проводили за кошти самих учасників, і 14 березня українську на ньому написали 128 345 людей.

Нові правила вступу 2010 року

У 2010 році ЗНО перестало бути атестацією. У звіті УЦОЯО коротко сказано, що результати «зараховувалися лише для участі в конкурсі». Обидва ключові рішення, повернути атестацію до шкіл і перенести ЗНО на червень, ухвалили ще восени й узимку 2009-го, за попереднього міністра.

Наказ МОН № 243 від 26 березня 2010 року, підписаний уже новим міністром Дмитром Табачником, запровадив переведення середнього бала атестата у 200-бальну шкалу, тож атестат у конкурсі важив стільки ж, скільки цілий предмет ЗНО. Той самий наказ дозволяв вступати з балом нижче 124 з непрофільного предмета, якщо з кожного профільного було не менше 170. Окремим наказом відмовилися від плану друкувати зошити тільки українською, і того року надрукували 267 180 зошитів мовами національних меншин.

Уперше один предмет складали в кілька сесій. Українську, наприклад, писали 2, 3 і 4 червня. Для вступу на бакалаврат потрібні були вже три предмети замість двох, серед них обов'язково українська, а також математика або історія.

З математики прибрали задачі з розгорнутою відповіддю. Тест мав 36 завдань, 25 з вибором відповіді, 3 на відповідність і 8 з короткою відповіддю. Розв'язання більше ніхто не перевіряв, рахувалася тільки відповідь, і задачі з повним записом повернулися лише в 2015 році.

Як ЗНО обростало предметами у 2011, 2012 і 2013 роках

У 2011 році в переліку вперше з'явилася російська мова, і предметів стало дванадцять. Скласти можна було до п'яти тестів. Математика тривала 150 хвилин, мала 35 завдань і максимум 51 тестовий бал. Менше 124 балів з неї набрали 7,2 % учасників, а двісті отримали 232 людини.

У 2012-му додали всесвітню історію, і, як пише звіт УЦОЯО, запропонував її прем'єр-міністр Микола Азаров. Водночас кількість тестів для одного учасника обмежили чотирма. Основна сесія почалася 15 травня, раніше, ніж у 2010 і 2011 роках. Математику скоротили до 32 завдань на 52 бали, калькулятори були заборонені, а єдиною підказкою в зошиті була таблиця значень тригонометричних функцій.

Українська мова і література мала 61 завдання й тривала 180 хвилин. Максимум становив 111 тестових балів, з них 24 давав твір, тобто понад п'яту частину результату. Для вступу з профільного предмета тепер треба було мати не менше 140 балів, для решти лишалося 124.

У 2013 році повернулася світова література, і предметів стало чотирнадцять, найбільше за всю історію ЗНО. Твір подешевшав. Бали за мовне оформлення зменшили з 12 до 8, тож за власне висловлення можна було отримати 20 балів, а за весь тест 107. Через негоду частина учасників не змогла прийти на пробне ЗНО 23 березня, і для них влаштували ще один день, 6 квітня.

Перше ЗНО без Криму й Донбасу у 2014 році

У звіті за 2014 рік УЦОЯО зафіксував, що «уперше в історії проведення зовнішнього незалежного оцінювання, тестування не відбулися» в Криму, Севастополі, Донецькій і Луганській областях. Кримчанам запропонували перереєструватися в інших регіонах, і зробили це лише 584 людини. З 35 243 зареєстрованих на Донеччині й Луганщині перереєструвалися 19 895, і для них додаткову сесію розтягнули з 1 по 15 липня.

Навесні 2014-го МОН на чолі з новим міністром Сергієм Квітом змінило правила вступу. Атестат замість 200 балів почав давати не більше 60, і, за оцінкою УЦОЯО, роль ЗНО у вступі дещо зросла.

Математика того року мала 34 завдання на 150 хвилин, з них 10 з короткою числовою відповіддю. Нижче 124 балів опинилися 7,1 % учасників, а двісті набрали лише 73. Українська складалася з 51 завдання з однією правильною відповіддю, 9 завдань на відповідність і твору, а середній результат становив майже рівно 150 балів.

Як у 2015 році відмовилися від 124 балів

Зміни на 2015 рік УЦОЯО представив восени 2014-го, і їх було п'ять. Директор центру Ігор Лікарчук сказав про межу в 124 бали, що «це нічим не обґрунтована величина», бо за різної кількості учасників вона щороку означала різне. Замість неї запровадили поріг. Це мінімальна кількість тестових балів, яку визначають експерти, і хто набрав менше, отримує «не склав», а для вступу такий сертифікат не годиться.

Приймати почали тільки сертифікати поточного року. У 2014-му 23,5 тисячі людей вступили зі старими сертифікатами, а результати різних років, як пояснював УЦОЯО, порівнювати некоректно. Світову літературу і всесвітню історію прибрали, бо їхні сертифікати університети вимагали «вкрай рідко». Для одинадцятикласників тест з української 24 квітня став ще й атестацією з мови, а мовні завдання окремо переводили в 12-бальну оцінку.

Базовий тест з математики мав 30 завдань і 130 хвилин, а поглиблений, який з'явився того року, додавав ще 6 задач і 80 хвилин, і дві з них вимагали повного розв'язання. Українську базового рівня писали 150 хвилин, профільного 210.

Для української розрахунок УЦОЯО давав поріг у 25 балів, і тоді тест не склали б 13,3 % учасників. Експертна рада цю цифру не затвердила й поставила 22, тож «не склав» отримали 8,5 %, тобто 23 390 людей. З математики поріг становив 10 балів, і не подолали його понад 17 %.

Криза УЦОЯО і ЗНО 2016 року

Через кримінальну справу про втручання в програмне забезпечення, відкриту влітку 2015 року, в УЦОЯО вилучили техніку й бази даних. У листі МОН сказано, що вилучення комп'ютерів і банку тестових завдань «унеможливило розширення сфери проведення» ЗНО у 2016 році. Усі тести знову стали однорівневими, а від атестації з іноземної мови у форматі ЗНО відмовилися через «недостатність фінансового забезпечення».

У форматі ЗНО атестацію складали з української мови і, на вибір, з математики або історії. Історію обрали 64 %, математику 36 %. Змінилася й методика переведення тестових балів у шкалу від 100 до 200, і УЦОЯО попереджав, що результати 2016-го не варто порівнювати з результатами попередніх років.

Математику подовжили з 130 до 180 хвилин. У тесті стало 33 завдання на 62 бали, а калькулятори й будь-які допоміжні матеріали були заборонені. Поріг становив 9 балів, і не склали 15 %.

Українська теж отримала 180 хвилин, 58 завдань і твір, максимум 104 бали. Поріг у 23 бали тут не подолали 9 %, а всі 104 набрали 66 людей.

Для молоді з окупованих територій у 2016 році запрацювали освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна», через які можна було вступити за спрощеною процедурою, без ЗНО. Так до університетів потрапили 153 людини з Криму і 855 з Донбасу.

Атестація у форматі ЗНО з 2017 по 2019 рік

З 2017 року всі випускники шкіл складали у форматі ЗНО атестацію з трьох предметів, а саме з української мови, з математики або історії та ще з одного предмета на вибір. Того року російська мова була в переліку востаннє. У математиці було 20 завдань з вибором відповіді, 4 на відповідність, 6 з короткою відповіддю і 3 з повним розв'язанням, найдорожче з яких давало 6 балів. Поріг становив 11 балів, і не склали 16,5 %.

Про твори з української УЦОЯО написав, що приблизно половина учасників не змогла сформулювати й обґрунтувати свою позицію, а понад 50 % не навели жодного прикладу з літератури чи історії. Українську з порогом у 24 бали не склали 7,6 %.

У 2018 році студенти коледжів і профтехучилищ уперше складали обов'язкову атестацію з української у форматі ЗНО. Зареєструвалися 335 843 людини, майже на 95 тисяч більше, ніж роком раніше. Тест не змінився, але частка тих, хто не склав українську, зросла з 7,6 до 14,5 %, а середній результат упав з 53,41 до 46,81 тестового бала. Збіг із новою категорією учасників очевидний, хоча офіційного пояснення я не знайшов.

Того ж року в тести з іноземних мов додали аудіювання, а російську мову з переліку прибрали. Математику не склали 18,6 %, а восени УЦОЯО оголосив, що з 2021 року атестація з математики у форматі ЗНО стане обов'язковою для всіх.

У 2019-му з'явився адаптивний поріг. Для випускників шкіл з навчанням мовами національних меншин експертна комісія встановила поріг з української на рівні 14 балів замість 23. Математику того року не склали 18,2 %, українську 16 %.

Карантинне ЗНО 2020 року

Через COVID-19 календар у 2020 році змінювали кілька разів. Математику перенесли на 25 червня, українську на 30 червня, а пробне ЗНО уряд заборонив окремою постановою і виділив 52,45 мільйона гривень, щоб повернути учасникам гроші. На вході міряли температуру, і людей з 37,3 °C і вище до тесту не допускали.

Закон № 725-IX звільнив випускників від обов'язкової атестації, щоб зменшити ризики захворювання. ЗНО для вступу при цьому лишилося, і МОН пояснювало це так: «Скасування ЗНО є неприпустимим, оскільки це єдиний об'єктивний інструмент оцінювання». Явка впала до 74,43 %, хоча роком раніше перевищувала 91 %.

У тесті з математики стало 35 завдань замість 33, а завдання на відповідність тепер давали до 3 балів замість 4. Поріг знизили з 11 до 9 балів, і не склали 12,7 %. Для української він становив 22 бали, адаптивний 15. Не подолали його 8,3 %, а 32 565 учасників твору не написали взагалі.

Математика 2021 року, яка мала стати обов'язковою

Навчальний рік, що завершувався у 2021-му, оголосили Роком математичної освіти. Того року, як пише УЦОЯО, «уперше державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання з математики мали проходити всі». Для цього зробили два тести.

Профільний тест на 210 хвилин і 67 балів мав 34 завдання, серед них задачу на доведення. Тест рівня стандарту, тільки для атестації, мав 28 завдань і 150 хвилин. Програму оновили, а в зошиті з'явилися довідкові матеріали з формулами, бо УЦОЯО визнав «доцільним введення у тестовий зошит Довідкових матеріалів». Їх дають і на НМТ, а що саме в них, ми розібрали в довіднику з математики для НМТ.

Потім план зламався. У квітні 2021 року закон № 1378-IX через COVID-19 знову зробив атестацію добровільною. На тест рівня стандарту прийшли лише близько 11 % зареєстрованих. Профільну математику не склали 31,1 % учасників, у 2,4 раза більше, ніж роком раніше, і в УЦОЯО це пояснювали тим, що багато хто складав математику лише заради атестації, а не для вступу.

З української теж стало два тести. Звичний, з мовою і літературою, виріс до 67 завдань, 210 хвилин і 116 балів. Новий тест «Українська мова» без літератури мав 40 завдань на 150 хвилин, і твір у ньому важив 20 балів з 74, тобто понад чверть результату. Не склали відповідно 8 % і 7,5 %.

Усього на ЗНО-2021 зареєструвалися 389 323 людини, найбільше після 2010 року, але прийшли лише 72 %.

Шістнадцять років ЗНО у двох таблицях

Формат математики мінявся майже щороку. Найдовше її писали у 2015 році на поглибленому рівні й у 2021-му, по 210 хвилин, а задачі з повним розв'язанням то зникали, то поверталися.

З українською картина спокійніша. З 2012 по 2021 рік твір важив 24 або 20 балів, а тест здебільшого тривав 180 хвилин.

Перший НМТ у 2022 році

Після 24 лютого 2022 року МОН визнало, що вступні випробування «неможливо провести в традиційному форматі ЗНО, ЄВІ та ЄФВВ». Важливим у міністерстві називали збереження студентського контингенту. Закон від 24 березня звільнив випускників від атестації, а наказ МОН від 12 травня затвердив порядок нового національного мультипредметного тесту.

Це був комп'ютерний тест у тимчасових екзаменаційних центрах, 60 завдань за 120 хвилин, по 20 з української мови, математики та історії України. Тодішній міністр Сергій Шкарлет казав, що НМТ «не заміна ЗНО, а фактично така ж перевірка знань, проте в іншому форматі». Протягом року тест провели в Україні та в 58 містах 32 країн, а результати отримали 214 388 людей.

Математичний блок мав 14 завдань з вибором відповіді, 4 на відповідність і 2 з короткою відповіддю, разом 30 балів, і можна було користуватися довідковими матеріалами та чернеткою. В українській лишилися тільки мовні завдання, 15 з вибором і 5 на відповідність, разом 35 балів. Твору не було, бо, за поясненням МОН, комп'ютерний формат не дозволяє використати завдання з письмовою розгорнутою відповіддю.

Порогу не було зовсім. Щоб отримати 100 балів, вистачало одного тестового бала. Двісті з математики набрали 5 965 учасників основної сесії, з української 2 852, і 510 людей отримали по 200 з усіх трьох предметів.

Один день і два обов'язкові предмети у 2023-му

У 2023 році тест подовжили до 180 хвилин, по 60 на кожен блок, і проводили за один день, бо, за словами МОН, це «суттєво зменшує безпекові ризики учасників НМТ». Обов'язковими стали тільки українська мова й математика. Третій предмет учасник обирав сам з історії України, іноземної мови, біології, фізики та хімії.

Історія стала предметом на вибір не без суперечки. Освітній комітет Верховної Ради 21 лютого 2023 року відхилив поправки, які зробили б її обов'язковою, а заступник міністра на засіданні сказав, що історія «може бути предметом на вибір».

Тест з математики отримав формат, який діє досі. Це 22 завдання на 32 бали, з них 15 з вибором відповіді, 3 на відповідність і 4 з короткою відповіддю. Поріг визначили з розрахунку 10 % від максимуму, і з математики він становив 4 бали, а не склали 4,2 %. Українська мова мала 30 завдань на 45 балів і поріг 5 балів, який не подолали 0,09 % учасників.

Через повітряні тривоги не змогли завершити тест 546 людей. Як тепер тестові бали переводять у шкалу від 100 до 200, ми пояснюємо в статті про підрахунок балів НМТ.

Чотири предмети за один день з 2024 року

Наступну модель записали прямо в закон № 3438-IX від 8 листопада 2023 року. Він визначив, що на НМТ-2024 будуть українська мова, математика, історія України й один предмет на вибір з іноземної мови, біології, географії, фізики, хімії чи української літератури, причому географія й українська література на НМТ з'явилися вперше. Наприкінці 2023-го МОН затвердило порядок проведення НМТ безстроково, а не на один рік, як раніше.

Тест відбувається за один день у два етапи по 120 хвилин з перервою до 20 хвилин. Спершу українська й математика, потім історія та предмет на вибір. На презентації моделі в МОН її назвали «вимушеною, але прийнятною в умовах воєнного стану». Історію повернули до обов'язкових, але лише від XVI століття.

Пороги підняли приблизно до 15 % від максимуму, з математики до 5 балів, і частка тих, хто не склав, зросла з 4,2 до 12,8 %. Українську не склали 0,4 %. Двісті з математики отримала 1 131 людина, а семеро набрали по 200 з усіх чотирьох предметів. У центрах тестування того року з'явилися металодетектори й відеоспостереження.

У 2025 році модель не змінилася, і УЦОЯО окремо зазначає, що результати 2024 і 2025 років можна порівнювати. Математика мала найбільшу частку тих, хто не склав (11,9 %, або 34 431 людину), і водночас найбільше двохсотбальників серед усіх предметів (1 177). Частка тих, хто не склав українську, лишилася на рівні 0,4 %, а двісті отримали 659 учасників.

Рекордний для НМТ 2026 рік

Для 2026 року закон № 4702-IX, ухвалений у грудні 2025-го, знову скасував атестацію в 4, 9 і 11 класах і прибрав мотиваційні листи зі вступу. Про те, як роками скасовували атестацію в 9 класі, ми писали окремо. Модель НМТ лишилася тією самою, а змінилися тільки деталі. Поріг з української підняли з 7 до 8 балів, з історії з 8 до 9, фізика отримала 22 завдання замість 20, а хімія 24 замість 30 і максимум 32 бали замість 40.

Участь у НМТ взяли 329 709 людей, найбільше за всі роки нового тесту, а зареєструвалася 359 981 людина. Вступати могли лише ті, хто подолав пороги з усіх чотирьох предметів, і таких виявилося 85,2 %. Тестові бали кожен учасник бачив одразу після завершення роботи.

Математику не склали 12,1 %, або 39 888 людей, найбільше серед усіх предметів, а середній бал з неї найнижчий, 131,9. З української частка тих, хто не склав, зросла з 0,4 до 1,9 %, а двохсотбальників стало 267 замість 659. Детальніше про математику цього року ми писали у звіті за результатами НМТ-2026.

Через довгі повітряні тривоги не змогли завершити тест 118 людей, із них 100 в Одесі 8 червня. Для порівняння, у 2025 році таких було 8.

Що вирішено про 2027 рік

На 12 жовтня 2026 року нічого. Закону про атестацію і вступ 2027 року немає, наказу МОН про НМТ-2027 теж, тож формат, кількість предметів і календар не визначені.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15440, який пропонує зберегти НМТ з чотирьох предметів, і альтернативний № 15440-1. Жодного з них не ухвалено. Законопроєкт № 15254-1, за яким математика ставала б предметом на вибір, відкликали 7 серпня 2026 року, урядовий № 15254 ще раніше, 16 липня.

Президент 12 серпня доручив МОН напрацювати зміни разом із громадами, школами та університетами, а міністр освіти у вересні говорив про гнучкішу модель з можливістю перескласти. Поки що це лише заяви. Усе, що відомо на сьогодні, ми збираємо в статті про НМТ-2027.

Інші предмети за двадцять років

Математика й українська мова були в тесті щороку, а решта предметів то з'являлася, то зникала. Найбільше їх було у 2013 і 2014 роках (чотирнадцять), найменше на першому ЗНО 2006 року і на першому НМТ 2022 року (по три).

Найдовший шлях пройшла історія України. На перших ЗНО вона йшла одним тестом із всесвітньою історією XX і початку XXI століть, а в 2016 році тест поділили на дві рівні частини, і для атестації рахувалася перша, про XX і початок XXI століття. На першому НМТ лишився період від 1914 року, у 2023-му історія стала предметом на вибір, а з 2024-го вона знову обов'язкова, але від XVI століття.

Іноземні мови прийшли у 2009 році. У 2018-му до читання й письма додали аудіювання, а для атестації ввели два рівні. На НМТ тест з іноземної має 32 завдання на 32 бали, і з 2024 року англійська найпопулярніша серед предметів на вибір. У 2025-му її обрали 114 664 учасники.

Біологія, фізика, хімія й географія були в загальному переліку ЗНО з 2008 по 2021 рік. На НМТ біологія, фізика й хімія повернулися у 2023-му, географія у 2024-му. Географію в 2026 році обрав 110 801 учасник, майже стільки ж, скільки англійську, а двома роками раніше її обирав приблизно кожен п'ятий. Фізику того ж року не склали 12 %, майже як математику.

Російську мову складали з 2011 по 2017 рік. Всесвітня історія і світова література були у 2008-му, потім повернулися у 2012 і 2013 роках і зникли у 2015-му. На державному ЗНО основи економіки й правознавства складали лише раз, у 2008 році. Українська література з 2024 року стала окремим предметом на вибір, а як обрати четвертий предмет для своєї спеціальності, ми розповідаємо в іншій статті.

Що видно, коли скласти всі роки разом

На НМТ українську не складають лічені відсотки учасників, а то й частки відсотка. На ЗНО з 2016 по 2021 рік поріг не долали від 7,5 до 16 % учасників, на НМТ з 2023 по 2026 рік від 0,09 до 1,9 %. Пояснення, як на мене, в самому тесті.

На НМТ немає твору й літератури, а поріг з 2024 року становить 7 або 8 балів із 45, тобто менше п'ятої частини максимуму. На ЗНО з 2015 по 2020 рік він був від 22 до 24 балів зі 104, тобто понад п'яту частину.

З математикою навпаки. У 2025 і 2026 роках частка тих, хто не склав математику, була найбільшою серед усіх предметів, а середній бал найнижчим. Поріг з неї за часткою від максимуму приблизно такий самий, як з української, близько 15 %, а у 2026 році навіть нижчий, тож суворіша планка тут ні до чого.

Двісті балів з математики на НМТ отримують помітно частіше, ніж на ЗНО, навіть з поправкою на те, що математику тепер складають усі. З 2011 по 2014 рік двохсотбальників було від 73 до 399 на рік (від 0,05 до 0,2 % учасників), а з 2024 по 2026 рік щороку понад 1 100 (приблизно 0,4 %). Думаю, річ у коротшому тесті без задач з повним розв'язанням, де менше шансів втратити бал.

І бали різних років не варто порівнювати напряму. У 2016 році УЦОЯО попереджав, що через нову методику результати не можна зіставляти з результатами попередніх років, а у 2025-му зазначав, що 2024 і 2025 роки порівнювати можна, бо модель тесту однакова. Тож 180 балів з математики у 2019-му і 180 балів у 2025-му навряд чи означають одне й те саме.

Скажу як викладач, і з цим погодяться не всі. Найбільше мені шкода не хвилин, а задач з повним розв'язанням. Поки вони були в тесті, учень мусив уміти записати міркування від початку до кінця, і якраз цього потім вимагають на першому курсі. Я б повернув на НМТ хоча б одну таку задачу, навіть ціною додаткових хвилин.

Правила 2027 року ще не затверджені, але математика й українська мова не випадали з тесту жодного разу з 2006 року. Як ці тести влаштовані сьогодні, ми докладно розбираємо в статтях про математику на НМТ і українську мову на НМТ.

Про автора

Андрій Стулішенко, PhD, асистент кафедри електромеханіки КПІ ім. Ігоря Сікорського, засновник навчального центру Math Corporation. Готуємо до ЗНО і НМТ з 2016 року. Дати, цифри й цитати в статті взято зі звітів і повідомлень УЦОЯО, наказів МОН і законів, а формат тестів перших років звірено з тестовими зошитами в архіві регіонального центру оцінювання.

Офіційні джерела

• УЦОЯО, офіційний звіт про проведення ЗНО у 2008 році (PDF): testportal.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення ЗНО у 2009 році (PDF): testportal.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення ЗНО у 2010 році (PDF): testportal.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення ЗНО у 2012 році (PDF): testportal.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення ЗНО у 2014 році, том 1 (PDF): testportal.gov.ua
• Урядовий портал, зміни ЗНО у 2015 році на громадській раді МОН: kmu.gov.ua
• Урядовий портал, результати ЗНО-2015 з української мови і літератури: kmu.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення ЗНО у 2016 році, том 1 (PDF): testportal.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення ЗНО у 2018 році, том 1 (PDF): testportal.gov.ua
• МОН, порогові бали ЗНО-2019: mon.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення ЗНО у 2020 році, том 1 (PDF): testportal.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення ЗНО у 2021 році, том 1 (PDF): testportal.gov.ua
• Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти, архів тестових зошитів: lv.testportal.gov.ua
• МОН, роз'яснення про математичний блок НМТ-2022: mon.gov.ua
• УЦОЯО, НМТ-2022 у цифрах: testportal.gov.ua
• МОН, модель НМТ у 2023 році: mon.gov.ua
• МОН, модель НМТ-2024: mon.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення НМТ у 2025 році, том I (PDF): testportal.gov.ua
• УЦОЯО, звіт про проведення НМТ у 2026 році, том I (PDF): testportal.gov.ua
• Верховна Рада, картка законопроєкту № 15440: itd.rada.gov.ua
• Верховна Рада, картка законопроєкту № 15440-1: itd.rada.gov.ua

Матеріал підготовлено 12 жовтня 2026 року. Правила НМТ-2027 на цю дату не затверджено, законопроєкти № 15440 і № 15440-1 ще на розгляді у Верховній Раді, а все про попередні роки описано за документами, чинними тоді.